на Тернопільському текстильному комбінаті. З 1975 по 1978 р. служив у військово-морському флоті. Після проходження служби, з 1978 по 1983 р. навчався у ЛПІ за спеціальністю «Автоматика і телемеханіка». Здобувши вищу освіту, працював у Київському НДІ мікроприладів та СКБ «Квантор», де пройшов шлях від інженера-конструктора до провідного інженера та начальника конструкторського бюро. Розробляв спеціалізоване вимірювальне обладнання для технологічних процесів виготовлення великих інтегральних схем. За цей період впровадив низку інноваційних розробок щодо функціонально-параметричного контролю інтегральних схем на кристалах, що дало змогу здешевити технологічний процес вимірювання і тестування м/с в процесі їх виготовлення. Рис. 1 – Налагодження антенної станції та системи управління в Єгипті З 1993 до 2006 р. працював на посадах старшого викладача та доцента кафедри приладів і контрольно-ви­мірювальних систем Тернопільського приладобудівного, а потім — державного технічного університету. У 1998 р. за­хистив кандидатську дисертацію не тему «Комп’ютерні вимі­рювальні системи для дослідження біопотенціалів зорового аналізатора». За час роботи над дисертацією розробив і впровадив у шести офтальмологічних центрах інноваційну систему діагностики захворювань сітківки ока за характе­ром зміни електричних сигналів нейронів сітківки як реакції на спалахи світла. У 2000 р. йому присвоєно вчене звання доцента; нагороджено Почесною грамотою МОН України. З 2006 р. і дотепер — завідувач кафедри приладів і контр­ольно-вимірювальних систем ТНТУ ім. І. Пулюя. У 2013 р. захистив докторську дисертацію на тему «Системи керу­вання антенними станціями зв’язку з низькоорбітальними супутниками». У 2016 р. йому присвоєно вчене звання про­фесора. У 2017 р. нагороджено відзнакою «Відмінник освіти України». Опублікував 187 праць, з них 164 наукових (у тому числі 5 монографій, 65 фахових статей, 5 патентів України, 5 авторських прав на програмне забезпечення). М. І. Паламар активно займається науковими дослідженнями та практичною реалізацією інноваційних роз­робок. Організував при кафедрі науково-дослідну лабораторію інформаційних технологій та інтелектуальних систем, де виконавцями проектів є його учні — теперішні молоді науковці. За останні 15 років виконав і впровадив понад 30 НДР/ДКР на замовлення Державного космічного агентства України, Національного центру управління і ви­пробування космічних засобів, низки інших державних нау­ково-дослідних та комерційних підприємств. У 2004–2007 р., під час участі у Міжнародному проекті «EgyptSat-1», розробив систему управління антенною сис­темою оригінальної конструкції з триосьовим опорно-по­воротним механізмом наведення (рис. 1), яка забезпечує супровід будь-яких траєкторій низькоорбітальних супут­ників без «мертвих зон» в зеніті, що було неможливим для класичних двоосьових поворотних пристроїв. Після випро­бувань АС передана Національному космічному агентстві Єгипту (NARSS), де успішно виконувала задачі керування та телеметричного контролю супутника ДЗЗ «EgyptSat-1». Рис. 2 Антенна система з 12-метровим рефлектором, радіотелескоп (16 м) та електронні системи управління ними На замовлення ДКАУ розроблена високо­точна система керу­вання антенною станцією ТНА-57 з 12-метровим рефлектором і масою 75 т, де похибка наве­дення і супроводу низькоорбітальних супутників не перевищує 2 кут. мін. (рис. 2), а також антенною станцією «Кристал-5м» з діаметром реф­лектора 5м . Обидві АС успішно функціонують у Центрі прийому і обробки спе­ціальної інформації та контролю навігаційного поля для прийому інформації ДЗЗ із космічних апаратів. За комерційними за­мовленнями розроблено і впроваджено багатофункціональні системи управління антен­ними комплексами різних модифікацій з діаметрами рефлек­торів від 3 м до радіотелескопів з діаметром рефлектора 16 м (рис. 2) для стеження і зв’язку з геостаціонарними супутни­ками, які функціонують у центрах космічного зв’язку Казахстану, Туркменістану, Узбекистану, Саудівської Аравії, Сінгапуру, Судану, Угорщини (більше десятка) та України. Перевагами таких систем є: менша вартість, висока точність наведення, розподілена модульна структура, яка дозволяє легко адапту­вати систему управління до антен з різними діаметрами реф­лекторів, різними типами і потужностями електроприводів, дистанційне керування та діагностика через Інтернет. Як до­даткові пристрої до АС розроблено високоточний інтелекту­альний оптоелектронний сенсор кута із роздільною здатністю 20 кут. сек., низку систем управління інтегрованими НВЧ- радіотрактами, приймачами сигналів, вимірювальної апара­тури для різного типу антенних комплексів. Останньою інноваційною розробкою у сфері систем кос­мічного зв’язку є експериментальний взірець АС з принци­пово новим типом опорно-поворотного пристрою на основі лінійно приводної кінематичної схеми «Hexapod» та системи керування нею. Така конструкція дозволить проек­тувати АС з меншими (в 10–100 разів) масо-габаритними параметрами ОПП, покращеними динамічними характерис­тиками, без «мертвих зон» супроводу супутників, та здеше­вити АС ДЗЗ загалом. У сфері телекомунікацій розроблено пристрої віддале­ного керування та моніторингу систем гарантованого жив­лення апаратури телеметрії нафтопроводу «Одеса — Броди» та станцій мобільного зв’язку і телекомунікацій з функціями дистанційного керування і підтримки режимів енергоефек­тивності, які випускаються серійно ТОВ «Інтеграл». У співпраці з ТРЗ «Оріон» розроблено вузли та про­грамне забезпечення спеціалізованої системи цифро­вого захищеного зв’язку, яка зараз особливо актуальна для Збройних Сил України. В ній використано передові методи опрацювання сигналів за допомогою спеціальних процесо­рів (DSP, ARM) з використанням технології псевдовипадко­вого переналаштування радіочастоти передачі. Зараз М. І. Паламар продовжує плідно працювати над створенням нових систем управління у сфері дистанційного зондування Землі, робототехніки, мехатронних систем і сис­тем зв’язку, а також над розвитком теорії інтелектуальних систем на основі нейроконтролерів, використанням штучних нейронних мереж (ШНМ) для систем розподіленого керу­вання просторово віддаленими модулями систем зі змін­ними параметрами.   Особиста сторінка науковця на веб-сторінці бібліотеки університету