на Тернопільському текстильному комбінаті. З 1975 по 1978 р.
служив у військово-морському флоті. Після проходження служби, з 1978 по 1983 р. навчався у ЛПІ за спеціальністю «Автоматика і телемеханіка».
Здобувши вищу освіту, працював у Київському НДІ мікроприладів та СКБ «Квантор», де пройшов шлях від інженера-конструктора до провідного інженера та начальника конструкторського бюро. Розробляв спеціалізоване вимірювальне обладнання для технологічних процесів виготовлення великих інтегральних схем. За цей період впровадив низку інноваційних розробок щодо функціонально-параметричного контролю інтегральних схем на кристалах, що дало змогу здешевити технологічний процес вимірювання і тестування м/с в процесі їх виготовлення.
Рис. 1 – Налагодження антенної станції та системи управління в Єгипті
З 1993 до 2006 р. працював на посадах старшого викладача та доцента кафедри приладів і контрольно-вимірювальних систем Тернопільського приладобудівного, а потім — державного технічного університету. У 1998 р. захистив кандидатську дисертацію не тему «Комп’ютерні вимірювальні системи для дослідження біопотенціалів зорового аналізатора». За час роботи над дисертацією розробив і впровадив у шести офтальмологічних центрах інноваційну систему діагностики захворювань сітківки ока за характером зміни електричних сигналів нейронів сітківки як реакції на спалахи світла. У 2000 р. йому присвоєно вчене звання доцента; нагороджено Почесною грамотою МОН України.
З 2006 р. і дотепер — завідувач кафедри приладів і контрольно-вимірювальних систем ТНТУ ім. І. Пулюя. У 2013 р. захистив докторську дисертацію на тему «Системи керування антенними станціями зв’язку з низькоорбітальними супутниками». У 2016 р. йому присвоєно вчене звання професора. У 2017 р. нагороджено відзнакою «Відмінник освіти України».
Опублікував 187 праць, з них 164 наукових (у тому числі 5 монографій, 65 фахових статей, 5 патентів України, 5 авторських прав на програмне забезпечення).
М. І. Паламар активно займається науковими дослідженнями та практичною реалізацією інноваційних розробок. Організував при кафедрі науково-дослідну лабораторію інформаційних технологій та інтелектуальних систем, де виконавцями проектів є його учні — теперішні молоді науковці. За останні 15 років виконав і впровадив понад 30 НДР/ДКР на замовлення Державного космічного агентства України, Національного центру управління і випробування космічних засобів, низки інших державних науково-дослідних та комерційних підприємств.
У 2004–2007 р., під час участі у Міжнародному проекті «EgyptSat-1», розробив систему управління антенною системою оригінальної конструкції з триосьовим опорно-поворотним механізмом наведення (рис. 1), яка забезпечує супровід будь-яких траєкторій низькоорбітальних супутників без «мертвих зон» в зеніті, що було неможливим для класичних двоосьових поворотних пристроїв. Після випробувань АС передана Національному космічному агентстві Єгипту (NARSS), де успішно виконувала задачі керування та телеметричного контролю супутника ДЗЗ «EgyptSat-1».
DIGITAL CAMERA
Рис. 2 Антенна система з 12-метровим рефлектором, радіотелескоп (16 м) та електронні системи управління ними
На замовлення ДКАУ розроблена високоточна система керування антенною станцією ТНА-57 з 12-метровим рефлектором і масою 75 т, де похибка наведення і супроводу низькоорбітальних супутників не перевищує 2 кут. мін. (рис. 2), а також антенною станцією «Кристал-5м» з діаметром рефлектора 5м . Обидві АС успішно функціонують у Центрі прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля для прийому інформації ДЗЗ із космічних апаратів.
За комерційними замовленнями розроблено і впроваджено багатофункціональні системи управління антенними комплексами різних модифікацій з діаметрами рефлекторів від 3 м до радіотелескопів з діаметром рефлектора 16 м (рис. 2) для стеження і зв’язку з геостаціонарними супутниками, які функціонують у центрах космічного зв’язку Казахстану, Туркменістану, Узбекистану, Саудівської Аравії, Сінгапуру, Судану, Угорщини (більше десятка) та України. Перевагами таких систем є: менша вартість, висока точність наведення, розподілена модульна структура, яка дозволяє легко адаптувати систему управління до антен з різними діаметрами рефлекторів, різними типами і потужностями електроприводів, дистанційне керування та діагностика через Інтернет. Як додаткові пристрої до АС розроблено високоточний інтелектуальний оптоелектронний сенсор кута із роздільною здатністю 20 кут. сек., низку систем управління інтегрованими НВЧ- радіотрактами, приймачами сигналів, вимірювальної апаратури для різного типу антенних комплексів.
Останньою інноваційною розробкою у сфері систем космічного зв’язку є експериментальний взірець АС з принципово новим типом опорно-поворотного пристрою на основі лінійно приводної кінематичної схеми «Hexapod» та системи
керування нею. Така конструкція дозволить проектувати АС з меншими (в 10–100 разів) масо-габаритними параметрами ОПП, покращеними динамічними характеристиками, без «мертвих зон» супроводу супутників, та здешевити АС ДЗЗ загалом.
У сфері телекомунікацій розроблено пристрої віддаленого керування та моніторингу систем гарантованого живлення апаратури телеметрії нафтопроводу «Одеса — Броди» та станцій мобільного зв’язку і телекомунікацій з функціями дистанційного керування і підтримки режимів енергоефективності, які випускаються серійно ТОВ «Інтеграл».
У співпраці з ТРЗ «Оріон» розроблено вузли та програмне забезпечення спеціалізованої системи цифрового захищеного зв’язку, яка зараз особливо актуальна для Збройних Сил України. В ній використано передові методи опрацювання сигналів за допомогою спеціальних процесорів (DSP, ARM) з використанням технології псевдовипадкового переналаштування радіочастоти передачі.
Зараз М. І. Паламар продовжує плідно працювати над створенням нових систем управління у сфері дистанційного зондування Землі, робототехніки, мехатронних систем і систем зв’язку, а також над розвитком теорії інтелектуальних систем на основі нейроконтролерів, використанням штучних нейронних мереж (ШНМ) для систем розподіленого керування просторово віддаленими модулями систем зі змінними параметрами.
Особиста сторінка науковця на веб-сторінці бібліотеки університету