Ми – другокурсники (2013)

Оприлюднено Оприлюднено в Студентське життя, Студенту

Студенти груп СІ-21 та СІ-22 під час перерви у 705 аудиторії (2013)

Добре пам’ятаю, як колись тато казав мені, що студентські роки – це найкращі роки у житті людини. І от минулого року я став студентом, ТНТУ імені Івана Пулюя, факультету комп’ютерно-інформаційних систем та програмної інженерії, на кафедрі комп’ютерних систем та мереж, і почав переконуватися у правдивості слів батька. Але відкрив для себе й ще одне – кожен рік навчання відрізняється один від одного. Зараз ми на другому курсі. І про це є що розказати.

Напевно, кожен з нас назавжди запам’ятає своє перше вересня на першому курсі. Позаду залишилася школа – останній дзвоник та випускний, ЗНО – купа переживань та стресів, вступ до університету – величезна надія, яка виправдалася. І ось ми – такі ще домашні діти раптом опинилися у великому місті у такому омріяному начальному закладі, де ми майже нікого не знали. Пошуки аудиторій, страх перед суворими і поки що незнайомими викладачами, купа знайомств з такими ж як ми студентами. Це був рік тисячі нових вражень та маленьких здобутків – бали, заліки, іспити. Той рік уже залишився позаду. Нині ми вже завершуємо другий курс. А він був таки іншим.

По-перше, всі ми очікували на його початок з великим нетерпінням, бо скучили за друзями і навіть за викладачами та парами.

По-друге, ми уже знали більшість зі своїх викладачів, знали чого від них чекати. Хто з них сприймає жарти на парах, а хто вимагає від студентів серйозності. Точно розуміли, що справді треба вчитися і ніхто тебе жаліти не буде. Ми були готові.

По-третє, вже звикли жити далеко від батьків. Самі готувати їсти, прати свої речі (особливо це актуально для хлопців) та тримати кімнати у порядку.

По-четверте, ми стали краще орієнтуватися, як готуватися до пар – де шукати літературу, потрібні сайти і так далі.

І, врешті, по-п’яте, на факультеті з’явилися молодші, ніж ми - першокурсники. До них можна було ставитися з такою собі зверхньою поблажливістю. А ми ж опинилися у гордому статусі другокурсників.

Студенти групи СІ-22 з к.т.н., доцентом Луцківом Андрієм Мирославовичем та асистентом Хомівом Богданом Арсеновичем

Своїми враженнями про життя на другому курсі поділилися і студенти нашої кафедри: Сергій Слободян, СІ-22
«На першому курсі, ми всі були такими ще "зеленими", поглядали один на одного великими очима, ніхто нікого ще не знав. Але пройшов час, ми знайомилися, стали справжньою групою СІ, помагаємо один одному, прикриваємо за пропуски, і чим дальше тим більше здружуємося, проводимо час разом і так далі».
Гаврилюк Ірина, СІ-21
Я навчаюсь на факультеті ФІС, напрямок "Комп'ютерна інженерія". Навчання в ТНТУ яскраве, наповнене різними цікавими подіями. Кафедра КС – це можливість не тільки отримати відмінні знання у галузі комп’ютерних систем та мереж, а й у повному обсязі відшукати себе і своє призначення у житті. В нашому університеті можна здобути хорошу освіту, набути навичок, знайти хороших друзів, отримати підтримку викладачів. Навчальний процес - також у нормі: студенти відвідують лекції, працюють на практичних та лабораторних заняттях, займаються в спортивних секціях.
Одним словом, мені подобається навчання на нашій кафедрі.
Наталя Драбик, СІ-21
«Перший курс суттєво відрізняється від другого, прийшовши зі школи в зовсім іншу навчальну структуру ми не знали до кого звертатися по допомогу, часто плутали імена викладачів, група була поділена на маленькі підгрупи, спілкувалися виключно про навчання. Було таке, що навіть не знали як одне одного звати.
Другий курс змінив наше студентське життя в зовсім іншу сторону, ми стали як одна сім'я, стараємося проводити більше часу разом, адже він і так йде надто швидко. По можливості допомагаємо один одному, дехто знайшов собі справжніх друзів. І виявляється викладачі в нас не такі страшні, як виглядало раніше».
Андрій Гронзаль, староста СІ-21
«На другому році навчання група стала дружнішою, ми стали більш цілеспрямовані - тепер кожен знає чого він тут і на кого він вчиться. Стали менше переживати. Всі ми вже стали експертами в студентському житті, навчилися вирішувати проблеми самостійно. Тепер ми розуміємо чого від нас хочуть викладачі, а вони здогадуються чого ми хочемо від них (бали!). На другому курсі ми пройшли фізику і математику - так що нам наступні курси не страшні. Ми зможемо все».
Тарас Липовий, староста СІ-22
«Вчитись легше, ніж минулого року, бо вже вмієш правильно розсталяти пріоритети. Вчитися навіть цікавіше, бо вже менше загальних предметів і більше по майбутній професії. Викладачі хороші, група кльова».
 
 
 

Якщо розглядати виключно навчальний процес, то в університеті ,порівнюючи зі школою, ми стали більш дорослі, самостійні. В університеті нас навчили новому підходу до навчання, ти вже не йдеш на якусь шкільну контрольну і просто там «протираєш штани» а спішиш до викладача з запалом  очах, щоб показати йому чого ти досяг самостійно опрацювавши той чи інший матеріал.

Порівняно з першим курсом ми стали більш досвідченіші в плані навчання. На нашій кафедрі , Комп’ютерних систем та мереж, працюють одні з найкращих викладачів університету. Спочатку ти тільки дегустували те навчання, на другому курсі – ми стали «гурманами» в навчальній кулінарії. Спостерігаючи ту віддачу від викладача і бажання навчити, сам по атомату тягнешся до знань. Стало легше знайти спільну мову, з’явилося якесь бажання стати найкращими, або хоча б не найгіршими. На даний момент навчання на кафедрі нам дуже подобається.

Найкращий період навчання для мене це – сесія. Є анекдот: «Студент – супермен. За 2 тижні сесії робить те що мав зробити за 4 місяці семестру». По суті тут є доля правди. На сесії ми викладаємся на всі 100%. Щоб показати себе, рівень знань, отримати хороші оцінки. Перейшовши на другий курс, стало більше предметів по спеціальності , що не може не тішити. Зникли більш загальні предмети такі як: фізика, вища математика, інженерна графіка… Нові предмети по спеціальності такі як: ком’пютерні системи, фізична електроніка та мікроелектроніка, алгоритми та математичні обчислення, заставляють з задоволенням ходити на пари.

Зараз усі ми з хвилюванням готуємося до наступної сесії. І дуже сподіваємося, що складемо її успішно і станемо третьокурсниками. Адже життя на третьому курсі обіцяє бути ще цікавішим.

Автори: Ступ’як Роман та Хиль Марія

Коментування вимкнено